Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Сумно в німому просторі
Віє нудьга крилом.
Хмуряться сплакані зорі,
Співаючи псалом.
Вії стуляє знемога,
Нижуться перли сліз,
Мріє Чумацька Дорога,
Волосожар і Віз…
Вслуханий в тишу величну,
Чую: десь кулемет
Крає музику сферичну
Розгойданих планет.
Читайте далі – Інфанта
