Ніч холодна за вікном,
Зорі, зорі чудові такі.
Для когось – тут немає нічого такого.
Для когось це краса, котрою можна милуватися вічність.
Так само із людьми.
Вони приходять та покидають нас.
І зорі на небі також.
Їх то видно то немає, хоча насправді вони ніколи, нікуди не зникають та завжди є.
Але ми їх не помічаємо.
Людина для когось може бути як чарівне рідкісне сузір’я.
Але та ж сама людина, може бути для іншої людини маленькою зірочкою. Коли вона сама ненавидить зірки.
Зірки та люди..
Здавалося, такі різні але як схожі.
Хтось може бачити в зорях неперевершену красу.
А хтось може в них нічого особливого і не бачити.
Хтось в людині може бачити ідеал та неперевершену красу.
А хтось в цій людині може нічого особливого не бачити.
Люди такі різні, як і зорі.
Проте, схожі одне на одного.
Автор: Осаменко Лолі
30.08.2023
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
