Запорожці – Павло Глазовий

На стіні картина. Рама золота.
Пишуть до султана козаки листа.
Жити цій картині тисячу століть!
Перед нею жевжик згорблений стоїть
І бурчить сердито: — Допотопний стиль.
Час уже відправить все таке в утиль.
Хтось із запорожців в відповідь на це,
Як живий, з картини повернув лице,
Плюнув набік, витер вуса кулаком —
І того нікчему оглушив плювком.

Також гумореска поета – Донюхався

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.