Як буде… – Олександр Стіхартський

Одного разу прийде мир,
Та закінчуться страждання,
Не стане смертоносних сокир,
Й почнеться нове оповідання.

Нова хвиля безмежного життя
На милій батьківщині,
Без бандитського сміття,
Що на просторах нині…

Згинуть ненаситні вороги,
Немов ранкова на сонці роса,
Й стане мирно навкруги —
Засяє знову Українська краса!

Запануєм, заспіваєм…
Поруч з ріднимм людьми,
Й разом щиро ми вшануєм
Всіх померших на війні.

Залишим на могилах
Склянку гіркої водиці,
Й листа покійним напишем
В самому центрі столиці.

І будемо жити, працювати,
Їздити на море українське,
На березі коханих цілувати,
Й милуватись небом чистим.

Взимку в Карпати на санках,
Восени фотокартки на жнивах,
На сонці грітись в вишиванці,
А вечорами козацькі танці.

У відбудованих містах
Під небом мирним за столом,
Заграє радість на вустах
Під материнським крилом.

Не залишиться в руїнах,
Славетна, рідна Україна!
Розквітне козацька нація,
Й згине Руська Федерація!

Автор: Олександр Стіхартський