Я пам‘ятаю колір твоєї помади

Я пам‘ятаю колір твоєї помади
як падали волосся темного каскади
як малювала на тілі моєму губами візерунки
твій сміх і очі для мене – найцінніші дарунки

а знаєш, люба, я все ще пам‘ятаю
як казала мені, що ходжу по краю
що в тобі розум свій безповоротно втрачаю
і поруч з тобою ад суцільний, немає дороги до раю

і брехня твоя мені солодша за мед
закони твої не пояснив би й архімед
і про тебе нагадує кожна пісня у плей-листі
кожна літера, кожне слово і речення на сніжного кольору тонкому листі

а пам‘ятаєш ті ночі, поцілунки, екстази
бо я пам‘ятаю їх, як пам‘ятаю всі фрази
що казала вранці, як покидала постіль
і вид твого стану оголеного для мене як постріл

вбивай мене й надалі, знущайся, стріляй
потім як кошеня покинуте до себе притуляй
я віритиму тобі кожної ночі кожного ранку
навіть коли підеш всоте від мене
десь
на
світанку

Автор: Євгенія