Ідуть круги від берегів,
На глибінь ринуть, ринуть,
Встає, то тихне гнів кругів,
Зриваються, то гинуть…
Від скель землі іде півкруг
І ропіт хвиль рокоче —
Чи плесо йде, чи скеля в рух,
Чи твань морочить очі?
Змінчиві людські думи йдуть,
Душа думками грає —
І мруть і йдуть, і йдуть і мруть,
І цілі в них немає!..
Читайте далі вірш – Над озером Щирбським
