В пам’ять Героя Олександра – Анастасія Левченко

Ти ж пам’ятаєш як маленькою була
Я щиро вірила в дива.
Під виноградом гойдалку мені зробив
І на коні мене возив.

Твоє захоплення це були твої рибки, вазони та усі тваринки
Душею щирою тебе Господь нагородив
Ти як бабуся теж нас так усіх любив

Коли прийшла війна проклята
Ти встав у стрій захисників
Міцним був воїном й солдатом
І все зумів ти подати

Мабуть бабуся то був твій янгол
Оберігала від усіх бід
Завжди в душі з тобою була поруч
Хоч так пройшло багато літ

Ти знаєш як душа ще плаче
Несамовита біль у серці, так пече
Я дякую тобі наш ти солдате
За відданість своїй землі

Ми всі низенько вклонимось перед тобою
Ти в нашій пам’яті залишися Героєм
Приходь до мене хоч уві сні
М’якеньких хмарок там тобі.

Автор: Анастасія Левченко