В минулому – Вікторія Шамоміль

Не питай мене, чому не сходить сонце,
Не питай, чому у вересні засипали сніги.
З тобою ми давно вже, мов дивні незнайомці,
Давно вже наші душі закляті вороги.

Давно не личить посмішка твоїм очам зеленим,
Давно не відчуваю ні спраги, ні жари.
І ти більше не кличеш мене своїм шаленим,
А я більше не пишу тобі свої вірші.

Автор: Вікторія Шамоміль