В болотах жаби рай знайшли
І там плодились і згнивали,
А десь над ними клекотали
В повітрі чистому орли.
І туркіт жаб, і дух гнилий
До їх туманами знімались,
І до болот орли спускались
І виливали гнів палкий.
Та жаби, всі в сетках турбот,
На клект орлячий не зважали,
Жили, плодились і згнивали
В багні смердючому болот.
І повні скорбного чуття,
Орли за хмарами літамли
І ситих жаб уже не звали
З болот до вищого життя.
1905 рік
Також читайте вірш Олеся – Айстри
