І що би не сталось, душа би бажала,
Щоб слово у слово про день пам’ятала.
Той день був прекрасний, той день був чудовий,
Той день був і вчора, і завтра, завжди.
Той день світив ясно, не сонцем й зірками,
А теплом, яке душу зігріло мені.
Той день був у серці, той день пам’ятався,
Як добрі прожиті всі інші ті дні.
Той день ніс енергію, радість і щастя
Лиш тим, хто побачити все те зумів.
Хоч очі й однакові, та бачать все різне,
Хтось сонце палке, а хтось радісні дні.
Бо розум, як фарба, яка забарвляє
Наскільки вже вистачить сили мені.
Автор: Луна
Також читайте вірш Максима Микитенка – Поглянь Тарасе
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
