Поглянь Тарасе, що із того стало
З роками все змінилось навкруги
Твоє творіння в землю затоптали
Немає порятунку від біди
Забули люди мову солов’їну
Забули честь і гідність назавжди
Загублять скоро неньку Україну
Як рідні, так і названі сини
Я б зняв перед тобою капелюха
За все, що ти лишив для нас усих
Та ж бачиш, в Україні знов розруха
Та серця стук держави ще не стих
“Борітеся поборете ” ти заповів народу
За славу, честь і за любов і за свою свободу
І боремося знов, а що робити
Нема дороги іншої у нас
Як били ворогів, та й будем бити
Бо ж нації вогонь іще не згас
Автор: Максим Микитенко
Також читайте вірш – Забуду – Ю. Л.
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»