Ой, ти, коляд, коляда,
Ніч у хати загляда,
У господаря питає,
Де дівчина молода?
Щоб сонцеворот трапився
І Коляда народився,
Ти незайману дівчину
Карачуну в жертву дай.
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…
Ось Коляда й народився,
І щоб він весь рік світився,
Треба забивать телят
І курчат, і поросят,
І малесеньке ягнятко…
м’ясо щоб тобі на стіл.
А дух жертви, а дух жертви,
А дух жертви- на простір…
В жертву, в жертву дух віддай-
М’ясо отримай…/ Двічі
Бо цей дух- та сила є,
Що світило рухаєєє.
Щоби сонце нас зігріло,
Смерть колесо розкрутила…
Їй ти жертву віддавай,
в хаті довго не тримай
Автор: Андрій Лапа
Також читайте вірш – Ні! Ми не однакові
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»