Сиротина ж я,
Одинока я;
Ні до кого пригорнутись –
Гірка доля моя!
Округ люди живуть –
Вороги то мої, –
Ні до кого обізватись, –
Тяжке лихо мені.
Полюбила я,
Покохала я
Козаченька молодого –
То недоля моя!
Сусідочки мої
Вороженьки мені,
Взяли його, молодого.
Оддали в москалі.
І старіюсь я
Сиротою, одна,
Ні до кого прихилитись,
Гірка доля моя!
Наступний вірш – Я не любив його ніколи
