Сон – Поліна

Спати йдіть усі скоріше,
Заскрепіли двері в тиші.
Вітер ледве колихає,
В сон глибокий забирає.
В світ чарівний не простий,
В простір гарний, золотий.
Вимикає тихо світло,
Мати думає вже сплять.
А Марійка та Кирило,
Все сміються, гомонять.
В ковдрі теплій і просторій,
Обіймають кошенят.
Ледве ледве місяць сяє,
Спати діточкам велить.
Ненька діток пригортає,
І з любов’ю з ними спить!

Автор: Поліна