Смерть це сумно.
Найстрашніше це те, що з часом ти забуваєш цю людину.
Посмішка, колір очей, колір волосся і голос.
Я забула це все,
Я забула ті очі які з такою добротою і турботою колись дивилися на мене.
Я забула той голос, який говорив мені теплі слова,
Посмішку яка такою добротою мені посміхалася.
Наступний вірш автора – Коханий
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити на сторінці «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити на сторінці «Публікація віршів»
