Скорбота – Сергій Картуз

Рев та гам заполонили все
Їх родило невеличке кубельце
Одна лиш мати мала б чуть не шум, а крик
Крик ведмежа до мами, крик людини до землі

Маля голосить не з злоби чи болю
Інакше просто не висловить жагу
Хоче лиш одне відчуть — люблю

Відбившись об суху стіну луною:
“Чи можеш ти хоч раз побути мною? “
Ісус учив: “Люби ближнього свого”
Щоб полюбить я вб’ю
Вб’ю тисячі й мільйони
Щоб було за чим тужить

Автор: Сергій Картуз