Нам би жити, як живе ріка,
Бо незмінні в неї береги,
А вода невпинно протіка,
Свіжа й чиста, сповнена снаги.
В нас така ж лилася ця вода
Із струмків життєвої весни,
А тепер у душах болота,
Жабуриння, пліснява і гниль.
Більш за все на світі б я хотів
Душу від гнилизни вберегти,
До своїх земних останніх днів
Чистою, як воду, донести.
Також байка Івана Коваленка – Ріка і Джерело
