Так часто хочеться піти
Зібрати в сумку свої речі,
Купить білет, кудись втекти,
Про все забуть нарешті.
Повиривать з блокноту сторінки,
Щоб чисті залишися в кінечній.
І написать нові наповнені рядки
Мандрівок безкінечних.
Та щоб ніхто не знав де є ти,
І не дістав до того місця!
Спалити всі старі мости,
Щоб ними не поранить серця.
І відірвавшись від землі
Почать належать небу!
Там велич, хмари чарівні,
Подарувать собі ще спробу…
Режим польоту телефон,
В руках лате і книга,
В наушниках повторюється трек,
Куди лечу інтрига….
Автор: Анна Мягка
18.09.21
Наступний вірш – Наші мрії
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»