І цей момент лунає знов
не бачиш ти мою любов.
Не бачиш ти мого кохання
того палкого до світання.
Не помічаєш тих образ
яких наніс мені й не раз
не чуєш слів зі сторони
говориш тільки “ні, та ні”.
А я хотіла щоб почув
увагу ти свою звернув
на те, що коїш ти зі мною
я бачила в тобі життя, а ти..
як виявилося – сміття.
Автор: wieqmit
Читайте далі – Древні греки
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»