Присвячено нікому – Ятсан

Ліхтар у темній вулиці це ти,
Вікно відкрите у накуреній кімнаті
У нас немає спільної мети,
Садку вишневого не буде біля хати

Не назовемо спільних ми дітей,
Не буду зустрічать тебе з роботи
Та вогник, наче добрий Прометей
Горить у серці, коли ти навпроти

Ми розуміємо усе без слів,
Ми не клянемось назавжди й навіки
І в пам’яті лунає завжди спів
Отих ночей, де цілувала я твої повіки

Автор: Ятсан