Пробач, блакитноока весно – Діана Йосик

Пробач, блакитноока весно, 
Цьогоріч не зустріли радо,
Замість пісень наших чудесних
Почула обстріли ти з “Градів”

Тепла твого ми так чекали,
Після морозної зими, 
Та кат загнав нас у підвали,
Твоєї щоб не бачили краси.

Не чуємо пташиного тут співу,
Натомість тільки плач і крик,
Ми молимось щомиті за Вкраїну,
Щоб Бог зберіг нас всіх живих.

Ми віримо, що доля нам всміхнеться,
І землі наші скоро московит покине,
Тоді поринемо в твої обійми, весно,
І все погане й сіре десь відлине.

Автор: Діана Йосик