Пазурі – Ірина Ващук

Хати не має, життя догора,
моє котеня має котенят, а в храмі діра.
Вітер зимовий все зазива,
через дірку у стіні – зруйнований світ.
Земна куля розмазня
червоними фарбами все залива.
Напали, відняли, все розтерза,
і смішно і грішно – життя.
Котеня до котянят не підпускає,
червоні сліди лап сніг білий застеляє,
Хату мою не залишає,
котенят своїх захищає.

Автор: Ірина Ващук