Тихо закрив старий повіки,
За життя тяжко гарував,
В поті і труді на вигоди
Молодій жінці заробляв.
Вдова остала молоденька,
Ламала руки, дім ридав,
Добрий сусід горнув небогу
І білі руки цілував.
На могилки несли старого,
Жалібну пісню хор завів,
Затихли люди, грали дзвони,
Сусід вдову нещасну вів.
Вернули в хату, смерк вкотився,
Ладан по хаті залітав.
Добрий сусід горнув небогу —
І білі руки цілував.
Наступний вірш – І в мене був сердечний друг
