Однокласникам, які загинули на війні – Мар’яна Побігун

Час летить його не зупинити
Життя проходить мимо нас,
І як не важко жити,
Як хочу я продовжити цей час
Час летить його не зупинити
Як хочу знов в дитинство я
Де я маленька, безтурботна
І ще не знаю майбуття.
Де я у школі в мене друзі
І всі вони живі!
Ми жили, мріяли, раділи..
Не знали, що загинуть на війні
Два однокласники мої
Два соколи, такі ще молоді…
Вони не могли осторонь стояти
Взяли зброю та пішли країну захищати
Були сміливі, дуже щирі
Такі добрячі позитивні,
Нікому не зробили зла
Але ця клятая війна
Забрала молоде життя
А їм ще жити і жити!
Проте, на жаль, немає вороття…
Їх не повернеш, вже немає
Лиш СМС у чаті Я читаю
І тихо плачу, але знаю
Герої не вмирають!!!

Автор: Мар’яна Побігун