Ні, зорянице, злотом і рубіном
Ти не скрашай ясних своїх перстів:
Ще того персня майстер не зробив,
Щоб був тебе достойним і — єдиним.
Не одягайся в полум’я шовків,
Не огортайся пухом лебединим:
Не треба шат золотокосим Фринам,
Щоб сивий суд чоло своє схилив.
Хай обіцяють мудрощі й корону
Богині пастухові з Іліону,
У тебе є для його кращий дар:
Стрілчастих брів сліпучі блискавиці,
Жага, що під невинністю таїться.
І першого цілунку перший чар.
Читайте далі вірш поета – Людськість
