Невже твої уста-коралі
У моря щастя я знайду?..
Невже твої гадюки-руки
Мене, як лози, обів’ють?..
Невже мене чекають знову
Зітхання, зустрічи, пісні,
Квітки надій в тернах розпуки
І ніжних уст твоїх: “Люблю…”
1907 рік
Також читайте – Везли їх, зранених в борні з солдатами…
