Не вміючи брехати – Шева

Не вміючи брехати,
ти дивився мені у вічі
Своїми повними брехні,
світлими очима
Ти просив мене щоб я тебе любила,
благав стоячи на одному коліні
Ти заглядав в мої червоні,
повні крові та болі,
але такі манливі очі
Ти каявся, стоячи вже на двох колінах
Каявся перед богом за всі свої гріхи,
клявся мені, що будеш любити,
обіцяв небо та зорі
на свої спині принести
Ми були як повість сонця та червоної луни,
але сонце не живе вночі,
а місяць помирає ранком
Ми не могли бути живі,
тільки помирати один за одного,
але ні як не разом йти
Ти клявся мені своїми брехливими очима,
клявся стоячи на одному коліні,
клявся любити мене завжди,
а не о так просто піти.

Автор: Шева