Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Ви не знаєте, що я гадаю,
Як сиджу я мовчазна, бліда.
То ж тоді в мене в серці глибоко
Сяя пісня сумная рида!
Леся Українка
Збірка “Думи і мрії”
Мелодії
1893-1894 рік
Наступний вірш Лесі Українки – Нічка тиха і темна була
