На війну – Тетяна Половина

Проводжала мати сина на війну,
Захищати землю рідную свою.
По щоках скотилася сльоза,
Бо, не знає, чи побачить знов вона.
Повертайся, сину, ти живим,
З перемогою приходь в наш дім.
Не хвилюйся, матінко моя,
Будем визволяти ми свої міста.
Помстимось за Харків, Маріуполь, Бучу та Ірпінь,
Тільки дуже прошу, вірь в нас, мамо, вірь.
За міста-герої, що стоять в огні
За людей невинних, що вбивали вороги.
Не дамо цим оркам навіть клаптика землі
І зітремо в порох клятих москалів.
Та розправить Україна, крила знов свої,
Зацвіте все рясно на нашій землі.
Буде перемога, буде знов весна,
Буде Україна знову процвітать!!!

Автор: Тетяна Половина