На межі… – Дмитро

Втомився я бути без тебе
Пустота розриває мене
Подаруй хоча б крихточку себе
Пам’ятав, щоб я вічно тебе

Я без твоїх обіймів порожній
Та загублений у пустоті
Наче човен без якоря  в морі
І пливти мені в самоті.

Вже не бачу я твою усмішку
Таку гарну неначе весна
Не почую вже я твого сміху
Не скажу про кохання слова.

Не відчую вже тих почуттів я
Неземних, що дарувала мені
А з тобою так бути хотів я
Та на жаль тепер тільки у сні

Ти в мені у думках в голові
Усередині на клітинному рівні
Я тобою хворію всі дні
І не одужую хоч би як не хотіла.

Автор: Дмитро

Читайте наступний вірш – Ти часто мені снишся

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.