Минулої ночі
Пройшли снігопади.
А зараз ні вітру, ні шуму в саду.
Перлинами сонця
Іскряться левади
І віти дерев у казковім ряду.
Чудова пора!
Тихий день над степами.
І видно, як з хат над простором ясним
Здіймається в небо
Стрункими стовпами
Легкий і прозорий солом’яний дим.
На кожне подвір’я,
До кожного столу
Плоди свої щедрі земля принесла…
Жартують хлоп’ята,
Прямуючи в школу…
У білих шапках — всі будови села….
Лиш часом літак
Промайне, наче птиця,
Стрясе в небесах свою синю тропу…
На сто кілометрів
Од нас залізниця:
Не чути й гудків… Живемо у степу!
Також читайте вірш – Ланами йду
