Хоч, як не вигадуй хоч, як не крути самі
Не приходять поштові листи
Днями ночами приходять дзвінки,
Але ти йому не дзвони
Не пиши
Не кажи, що у тебе нового
Ти вже пробачала до того
Цей світ стоїть не на ньому
В таких, як він немає нічого святого
Після слів які злетіли з його вуст:
<>
Але
Твоя біда, що ти це попустила
І стріли світу обернулись тобі в спину.
Автор: Іванна Кулеба
Також читайте вірш – Смерть.
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити на сторінці «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити на сторінці «Публікація віршів»