Моє життя – Гашук Василь

Моє життя, як квіт зівʼялий
мов пташенятко, що немає мами
це відчай, що ніколи не забудеш
цей біль який рве серце на шматочки
це той момент, коли хочеш все забути
коли немає сил вже думать,
а що там буде далі чи то добро,
чи скрута,чи біль чи сльози, чи безперервні
думки, а чи жити мені далі? коли все втратив? всю віру, в любов і щастя, і тільки віриш в те що будеш ти самотнім, і все
життя не буде мати сенсу, коли все втратив ВСЕ! надію, віру, і любов.

Автор: Гашук Василь