Мала щілина в греблі — то біда,
Нехай з заліза гребля і бетону,
Нехай в основі і каміння тонни, —
Розірве греблю весняна вода.
Отак в бою, отак і в обороні:
Пролізе в щілину змія руда —
І гине всюди сила молода,
І ллється задаремно кров червона.
Хто у житті шукає цю щілину,
Подобу бачу в ньому я зміїну
І гнівом і ненавистю киплю!
Коли вона вилазить на дорогу
Мого народу — серцем б’ю тривогу
І чоботом отруйну гадь давлю!
Також читайте вірш поета – Мати схиляється
