Життя – розлогий лабіринт заплутаних шляхів.
Крокують люди врізнобіч, досліджуючи їх.
Для когось рух шляхом життя є пошуком мети.
Комусь по плутаних стежках важливо просто йти.
Оздобить кожен коридор намисто із дверей.
Один із входів мандрівник для себе обере.
Таємні двері в майбуття скасують дії до.
І кожна з них відкриє шлях у інший коридор.
Час плине і штовхає нас зробити вибір свій.
Десь треба ключ, а десь трансфер не потребує дій.
Не все, що легко нам дано, веде до перемог.
Немає тут простих шляхів (із пункта в пункт – стрибок).
Зв’язок з минулим – нить тонка. Надія на повтор
Минути знову лабіринт, та стережись потвор.
Уважним бути повсякчас потрібен певний дар.
Тут кожного чекає тінь: свій власний Мінотавр.
Все швидше хочеться пройти, та поспіх губить нас.
У битві протилежних сил важливіший баланс.
Біжиш крізь морок стрімголов, мету не пропусти.
Знайди її, а як не зміг, то спробуй просто йти.
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Друга стрічка краще:
“Крокують ними врізнобіч щодня мандрівники.”
Трохи рима “пряміша”.