І в день і в ніч, в минулому і нині,
Спокін віків уйденних в небуття,
Ми всі живемо у своїй країні,
Де рідний дім і іншого нема.
Прикрашена зеленими лісами,
Там спритний вітер хвилі підійма,
Навкруг широка і душою і полями,
Рясна дощами й сонцем золота.
Я тут навіки – народився й виріс,
Я тут назавжди – це моє життя,
Тут,серед хмарок білих в небі синім,
Моє коріння міцне і моя земля.
Я тут, серед легенд козацьких,
Серед історії сивих минулих літ,
Де в темнім полі сяє шлях чумацький,
І де Шевченко написав свій заповіт.
Яка б біда над нами не нависла,
У кожній хаті,з вікон,звідусіль,
Лунає Українська пісня,
І розлітаючись говорить навкруги.
Що ти жива моя країно!
Що ми єдині, я і ти,
Мій дім,мій край і Батьківщина,
І в день і в ніч у вік-віків.
Автор: Куденцов Ігор
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Пишаюсь тобою👏👏👏