Фрагменти – Діана Йосик

У полоні дум невтішних і пророчих, 
Горить до тла щасливе майбуття, 
Подивишся у втомлені ті очі, 
І вгледиш пустоту замість життя.

І вловиш той гучний безмовний крик,
Що все вбива довкола як отрута, 
В людини сенс буття згубився й зник,
Змінивсь питанням: “Бути чи не бути?”
Втонули в жалю радості моменти,
Хороше стерлось з пам’ятті усе,
Перетворились миті на страждань фрагменти,
Відтак здається, що погане – не мине.

Без слів розкаже погляд той багато,
Знайдеш у ньому й тихе те “рятуй”,
І цей момент не варто упускати,
Плата життям – ціна чиїхсь невтішних дум.

Автор: Діана Йосик