Я з нею познайомивсь у читальні,
Де гілка тулиться знадвору до вікна.
Шпаки на кленах увесь день вітально
Щебечуть там, бо вже прийшла весна.
Ми з нею півгодини розмовляли
Про навчання, про книги, про кіно…
«А ви моєї мами не стрічали?» —
Питала, глянувши в прочинене вікно.
Я дарував їй календар на згадку
І книги, де в малюнках сторінки.
І промінь-зайчик весняного ранку
Виблискував біля її руки.
Джміль забринів десь у віконній рамі.
Я щось розказував про білих журавлів…
«А ви не бачили моєї мами?» —
Питала, глянувши із-під тоненьких брів…
Читайте наступний вірш поета – Дідусь мені сопілку калинову
