Дело принципа – Крістіан

Был пасмурный день, весенний призыв
Смотрел в потолок, в ожидании чуда
Но сам понимал, что шанс мой паршив
И не спасёт меня от армии простуда

Собрал я сумку, простился с отцом
Не, скрою, ночь была непростой
И плакал я, будто в мире ином
Зная, что пора принять этот бой

Было сложно, но я держался
Падал в грязь, но опять поднимался
Полковник сказал, надо луше стараться
А я лишь в живых хотел остаться

Одежда в два размера больше
Сапоги протёрты в хлам
И нить моя уже всё тоньше
Когда-то вернусь к родным берегам

Был пасмурный день, весенний призыв
Лежал я в гробу, не ожидая чуда
Солдаты плакали, яму разрыв
Не зря я лёг под пулю за друга

Автор: Крістіан

Також читайте вірш Дениса Кондратенка – Тиша

Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.