Чия вина? – Мара Стефаньчук

Я ненавиджу тебе
За твою сліпу наївність 
За цю глупу ненадійність 
За цю святу віру й мрійність

За ці нечисті карі очі
За твої веселі ночі
За те як люди йдуть к тобі охоче
За те що ти не думає зате белькочеш

Ненавиджу так сильно
Та усмішка твоя немов насіння, 
Що зростає і рве душу
Що точно мене задушить
Що не на хвилю не лиша,
Та вбиває навіть тиша

Твоя втіха мене губить
Губить, знищує та зводить
Чому усмішка не моя
Чому ночі не мої
Чому люди не охоче глядять в карі очі, у мої?
Чому не я, чия вина?
Мабудь не твоя
Та навіть ти не думай, вся ненавість моя – твоя!

Автор: Мара Стефаньчук