Чи ми ще зійдемося знову
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!
Нехай і так. Не наша мати,
А довелося поважати.
То воля господа. Годіть!
Смирітеся, молітесь богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть,
Любіть її… Бо время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї господа моліть.
Шевченко Т. Г.
Гайдамаки
Між 19 і 30 травня 1847р,
Санкт-Петербург
Читайте ще вірш Тараса Шевченка – Понад полем іде
