Двадцять четверте. Двадцять другий.
Люто здригається земля.
Оскаженілий кат. Наруга.
В колисці плаче немовля.
Співає мати колискову.
Під вибухів акомпанемент.
Дзвенить востаннє її голос.
Три. Два. Один. Постріл ракет.
Не чути плач, немає співу.
Життя покинуло той дім.
Радіє деспот без упину.
Невинна кров. Свавілля. Тероризм.
Автор: Діана Йосик
Також читайте вірш Діани – Знайди мене холодним листопадом…
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
