Я відчував останній подих цигарковий,
І мав одну маленьку мрію.
Поцілив в мене той проклятий військовий,
Я мріяв зробити вільну Україну.
Я мріяв повернутися додому,
До родичів і повсякденного життя.
Я мріяв скрізь почути рідну мову,
Де зараз чути тільки прокляття.
І мріячи про прапор у кожному містечку,
Відважно я два слова ті сказав.
Мені не соромно було дивитися в ті очі,
Мене цей страх давно вже не терзав.
Я мав одну маленьку мрію,
За неї останній подих свій віддав.
Я мріяв зробити вільну Україну,
Двома словами я всім це доказав!
Автор: Лия Збарская
Читайте далі вірш – Життя – то буря, після якої завжди приходить тихий штиль
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
