Зламані крила. Розбиті надії.
Чудовий початок, паршивий кінець.
Спаплюжений всесвіт, зруйновані мрії
Усе це згоріло немов папірець.
І в полум’ї пекла любов догорає.
Який же нещадний світанок настав.
І віра в майбутнє мене покидає.
І тут залишатись немає підстав.
Кричати від болю, просить порятунку.
Та сором стискає у грудях слова.
Тай просто плювати на будь яку думку.
Цю битву з собою пройду я сама.
Автор: Вікторія
Також читайте вірш – Чи це фінал, чи це початок?
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»