Ніхто не знає, що в серці коїться моєму.
Ніхто не знає, що там димить вогонь.
І злість кипить на тих, радісно сміється, й кладе тернове зілля до моїх скронь.
Це злість на тих, хто знає що стається в серцях поганих, їх самих.
Я розумію, що не все так просто нам дається.
Але ти встиг, потрапив в казку ти в кінці, якої є чарі’вна мить.
І прокинувся із мрії, і знову просто знаєш ти, що без любові, та вогню в сердечках наших ми просто невстигаєм до мети.
Автор: Дарина
Наступний вірш – Вмирають люди
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»