Ось і вечір. Потемніло.
На кущах туман повис.
Бачу: зірка небосхилом
Покотилася униз.
Певне, десь вона за гаєм
Впала в трави, у росу.
Вранці зірку відшукаю
І додому принесу!
Також читайте вірш Петра Гулака-Артемовського – На смерть Н. А. Купчинова
