Залиш – Ріна Р.

не намагайся скрити те, що молився богу, щоб я тобі не снилась
я готова поклястись тілом, що чула твій репіт в своїй голові
мої-твої думи дуже гучні, сусіди жалілись на шум у ночі
не намагайся скрити те, що ти все ж таки в моїй голові відбиваєш всі стіни і двері моєї коробки

не хапай мене за привид светра
не зупиняй і не змушуй обертатись назад на тебе чи на те, що раніше було нашим світлим небом
досить бігати від мене до мене
досить довго видивлятись очі зелені серед синіх і рожевих, а може красних і блакитних, я не знаю, але досить, перестань

я хочу щоб ти пішов назавжди, але щось, десь там, тримає нашу мить надії,
чи мить, чи нить, чи може примару з того світу
ще не вирішила, ще не бачила у дзеркалі душі, але воно тримає
тримає настільки сильно та невдачно,
що навіть влучно і здається мені прийшлося виламувати свій хребет під не надійним кутом у девʼяносто три градуси

та я не розумію, навіщо кожен раз приходиш до моїй постелі ?
навіщо в цей ж час шепочеш щось мені?
я знаю, ти не хочеш мене знати
я знаю, ти не хочеш мого існування, але все одно приповзаєш до мене на колінах, думаєш, що я не чую весь твій смрад із слів і речень, та кладеш голову мені на коліна цілуючи руки, і себе жаліючи стогнеш «помри».

Автор: Ріна Р.