Я вдячний долі, тільки лиш зате
Що мав можливість, бачити і чути,
Як у садку, бузок знову цвіте
Дивився я, і все не міг збагнути.
Шумлять гаї, там десь в далечині
І зорі спалахАють, знов край неба,
Завжди цінив, я те що в мене є
І кращого в житті, мені не треба.
Не має діамантів – той не треба
Мені, це настрій зовсім не псує,
Щасливий я – що зорі сяють з неба
Та боже хай, здоров’ячка дає.
Моїм знайомим, друзям, моїм рідним
Здоров’я боже дай, на всі літа,
Нехай, я в світі буду самим бідним
Хай лиш здійсниться, ця моя мета !!!
Автор: Василь Олійник.
16.01.2023 рік
Наступний вірш – Самотні думи
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»