Я пам’ятаю твої карі очі – Джек Крісбі

Я пам’ятаю твої карі очі
Які я бачив у своїх снах щоночі
Які я бачив у всіх чужих очах
Але про ті не міг забуть ніяк.

Я люблю ті очі щирі, незрадливі
Які непокоять мене увесь час
Очі чисті як кришталь
Зіниці немов брунатний христаніт

В таких очах можна потонути
І очима не змигнути, як закохаєшся.
Але ті очі увагу ту на мене не звертають
Вони лише в турботі як перла у болоті
Марніють вянуть засиха

А я лише сиджу собі чемненько
І потопаю в тих каштанових очах
Хоча надії не втрачаю
І кожен день себе питаю
Чому? Уваги не звертають
Ті очі чарівні й сумні

Я чекаю і завжди себе питаю
Для чого мені ті очі запальні
Але коли я бачу
Привітний погляд від тієї
Що покорила моє серце й душу
Лише очима чарівними

Як мало треба для щастя
Лише її мене і цілий світ між нами
І ніхто нам не Міша
А я хочу просто мовчки потопати
В тому погляді неземному і в чарівних каштанових очах

Очі ті брунатні я буду пам’ятати завжди
Вони будуть відзеркалені у моїх очах
І закарбовані у пам’яті моїй! на довгі, довгі роки

І я сиджу собі думаю
Коли звернуть до мене очі чарівні
Але я вірю й потопаю
Чому ж в оцих очах,
кожен день себе питаю

Очі це дзеркало душі
У когось вони бліді й сумні
У когось світлі неправдиві
А у когось чисті як карпатське джерело

Але усе це неважливо
Коли я бачу ті карі очі ї сумну
Мені завжди стає погано коли ті очі не присутні
Коли ті очі не зі мною

Я ще не бачив тих очей у сльозах
Але й не хочу бачити
Нехай ті очі ніколи не будуть у сльозах
Хіба коли вони зі мною
І будуть за моєю мужньою спиною
Тоді нехай плачуть
І я по плачу
А по іншому ніяк

Я кохаю очі ті щасливі
Карі й не зрадливі
Частіше звертай до мене очі чарівні
Тебе по це я прошу і благаю .

Я пам’ятаю твої карі очі
Які я буду пам’ятати довгії ночі

Автор: Джек Крісбі