Вікно з видом на багряне небо – Юрій Гундарєв

ЗавждИ у темряві біси точать роги –
всі темні справи коять саме вночі.
Оскільки Бог спить і не чує нічого,
а тому допоки, напевно, мовчить…

І хтось запускає крилату ракету:
-Та що ж ти робиш?
-Наказ виконую!
Летять на місто пекельні комети,
тремтять від вибухів шибки віконні.

Не спить півночі руденький хлопчина,
він кличе маму, а краще – тата…
А вранці з заплющеними очима
до дитсадка за руку на самокаті.

Та Бог вже не спить – вкрай безсоння мучить,
він бачить очі без вини закатованих,
Ірпінь, Маріуполь, Бахмут і Бучу,
страждання і кров – знову і знову…

Ні, Бог не спить – він все чує і бачить,
в його очах – відчайдушний щем…
Він знає твердо – ніяких пробачень!
Катам ніколи – жодних прощень!

Автор: Юрій Гундарєв